-
1 видання
( книги тощо) edition, promulgation, publishing -
2 визначення авторства
(документа, книги тощо) author attribution, authorship attributionУкраїнсько-англійський юридичний словник > визначення авторства
-
3 гонорар
( автору книги тощо) royalties, royalty -
4 вихід
ч1) ( дія) going out, coming out, departureвихід з бою військ. — disengagement
вихід з пікірування ав. — pull-out
2) ( місце виходу) exit; egress, outlet, passage out3) ( зі складного становища) way out6) (із організації, партії тощо) leaving, secession, withdrawal; ( на пенсію) retirementвихід з організації амер. — walkout
вихід у відставку — retirement; resignation, resigning of one's office ( post), resignation ( retiring) from office
7) ек. output; yieldвихід продукції — product ( production) yield
8) геол. outcrop; ( пари) escape -
5 оригінал
ч1) (книги, твору тощо) original; юр. script3) комп. master copy -
6 адвентизм
АДВЕНТИЗМ ( від лат. adventus - пришестя) - різновид протестантського руху, виник у 30-х рр. XIX ст. в США. Його засновник Міллер, спираючись на пророцькі книги Біблії, оголосив про друге пришестя Христа, яке нібито мало відбутися між 1843 і 1844 рр. 1863 р. А. оформлюється у самостійну церкву. Велику роль в догматичному і організаційному розвитку А. відіграла Уайт (1827 - 1915), яка розробила основні положення доктрини А.: дотримання суботи ("четверта заповідь"); заперечення безсмертя душі та вчення про пекло і рай; харчові заборони ("санітарна реформа"); суворі моральні принципи ("аскеза в світі"); необхідність десятини тощо. Згідно з ученням А., світ буде знищено вогнем; друге пришестя Христа супроводжуватиметься воскресінням праведників; після 1000-річного царства Христа воскресатимуть і грішники. А. - одна з найбільш динамічних пізньопротестантських течій, яка налічує понад 5 млн. дорослих членів (у т.ч. в Україні близько 50 тис. і понад 600 громад). Більша частина прихильників А. у світі належить до Адвентистів сьомого дня і об'єднана навколо Всесвітнього Союзу АСД. -
7 Велланський, Данило Михайлович
Велланський, Данило Михайлович (Кавунник) (1773, Борзна, Чернігівщина - 1847) - укр. і рос. натурфілософ, учений-медик. Закінчив дві академії: Київську духовну (1796) та Петербурзьку медико-хірургічну (1802). Вдосконалював фахову кваліфікацію в ун-тах Берліна, Відня, Парижа, Вюрцбурга (1802 - 1805) З. апочаткував шеллінгіанство в Росії і впродовж 30-х рр. був лідером цього напряму. Лейтмотиви його творчості - єдність матерії і духу в дусі; людини і природи в людині; філософії і природознавства - в філософії; фізики і метафізики - в метафізиці; теорії й емпірії - в теорії тощо. За В., природа народжується в душі людини, як художній твір в душі митця. Пізнання природи постає при цьому поєднанням духовно-практичного відтворення її за законами добра і краси, з одного боку, теоретичного відтворення за принципами єдності, суперечності і розвитку - з іншого. Поповнюючи прогалини в осягненні дійсних зв'язків за допомогою філософських конструкцій, В. розробляв картину природи як зв'язного, одухотвореного, перебуваючого у постійному русі цілого. Перебуваючи в Європі, листувався з Максимовичем, Білозірським, Мартосом, на поч. 30-х рр. відвідав Борзну, Київ, подарував духовній академії свої книги, портрет.[br]Осн. тв.: "Пролюзія до медицини як засадничої науки" (1805); "Огляд головних змістів філософічного природознавства, накреслений із творів Окена" (1815); "Дослідна, спостережна і споглядальна фізика" (1813).Філософський енциклопедичний словник > Велланський, Данило Михайлович
-
8 Зизаній, Стефан Іванович
Зизаній (Кукіль), Стефан Іванович (серед. XVI ст., с. Потеличі, Львівщина - 1600) - укр. релігійний і культурний діяч, один з ідеологів суспільно-політичної діяльності братств Н. ародився в сім'ї міщанина Івана Куколя. На зразок європейських гуманістів взяв собі як псевдонім грецьк. варіант свого прізвища - Зизаній. У житті та діяльності З. чітко окреслюються два періоди - львівський (до кінця 1592 р.) та віденський (1593 - 1600). З. - активний діяч укр. братського руху, член львівського Успенського братства, все його життя тісно пов'язане з педагогічно-освітньою і проповідницькою діяльністю. З. відомий як автор принаймні чотирьох полемічних друкованих видань ("Катехізис" (1595); "Лист Ієремїї патріархи Константинопольського напоминальний..." (1596), додатків до підручника свого брата Лаврентія Зизанія "Наука ку читанню і розумєню писма словенского..." - "Изложеніє о православной вірі", "О вчловеченіи Господни" та "О знаменіи Крестном"; "Казане святого Кирила, патріарха єрусалимського о антихристі і знаках єго, з розширенієм наукі против єресей розних" (1596). Перші дві книги не дійшли до нашого часу, фрагменти з них ми зустрічаємо у працях опонентів 3 Р. елігійна та світоглядна доктрини З., сформульовані у його працях, характеризуються самобутністю і відмінністю від догматів як католицької, так і православної церков. Зокрема, це схильність до тридеїзму, обстоювання погляду про невідокремлюваність душі від тіла, про її смертність тощо. Чільне місце у його працях відведено есхатологічній проблематиці. Хіліастичні мотиви у З. тісно переплетені з соціальними поглядами. За всієї зовнішньої містичності вчення З. виходило за рамки релігійної проблематики, мало яскраво виражений демократичний і реформаційний зміст. Про це свідчить обстоювання ним принципу соборності, згідно з яким не верховні пастирі, а віруючі миряни повинні контролювати священиків, брати участь в управлінні церквою й мати право голосу у справах віри.Філософський енциклопедичний словник > Зизаній, Стефан Іванович
-
9 канон
КАНОН (гредьк. κανών - палиця, переносно - правило, норма, зразок) - в широкому розумінні - правило або система правил будь-якого виду людської діяльності. В європейській культурі поняття "К." найчастіше вживається у релігійному контексті - як традиційні настанови щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від Апостолів, Отців Церкви або вироблені церковними Соборами. У християнстві К. називаються: а) Символ віри; б) вчення Ісуса Христа та Апостолів; в) книги Святого Письма; г) сукупність правил у галузі богослужіння, ієрархічних стосунків; д) церковні піснеспіви. Інколи поняття К. вживається при визначенні філософських шкіл та традицій: означає аксіоматизовану систему основних положень та відповідний корпус літературних джерел. У мистецтві К. - унормована система символічних зразків та технологічних вимог. У загальнофілософському аспекті функціонування К. як інтегративно-регулятивного чинника актуалізує питання про співвідношення традиції і новації; взаємодію продуктивної (творчої) та репродуктивної діяльності; межі формалізації систем; критерії істинності нормативних положень; джерела їхнього санкціонування тощо.С. Головащенко -
10 спіритизм
СПІРИТИЗМ ( від лат. spiritus - душа, дух) - містична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного "світу духів" і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів та через медіумів - посередників між людьми і духами. Бере початок із давніх демоністичних вірувань. Як масове явище С. сформувався в XIX ст. в США, перенесений з Америки в Зх. Європу у 1852 р. професійним медіумом Гайденом. У Росії С. поширився од поч. 70-х рр. XIX ст. У 80-х рр. комісія Санкт-Петербурзького ун-ту на чолі з Менделєєвим дослідила діяльність кількох медіумів і дійшла висновку, що С. не має реального підґрунтя, тобто є забобоном. Прибічники вважають за практичний доказ С. явище т. зв. "фізичного медіумізму" - зрушення та падіння предметів, виникнення незвичного світла, звуків тощо. Сучасна парапсихологія відносить окремі випадки С. до псіфеноменів. Існують міжнародний центр С. - Асамблея С. (заснована в 1936 р.), спеціальні видання (газети, журнали, книги).О. Карагодіна
См. также в других словарях:
стіл — (вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, поземно укріпленої зазв. на чотирьох ніжках, дошки); письмовий стіл (із шухлядами); каф[т]едра (вузький високий, із закритими боками для викладачів, доповідачів тощо); бюро, конторка (високий, із… … Словник синонімів української мови
аналой — я, ч. У церкві – високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо … Український тлумачний словник
торгівля — і, ж. Купівля й продаж товарів. •• Зо/внішня торгі/вля торгівля між країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів і послуг. Комісі/йна торгі/вля форма торгівлі товарами, що приймаються на комісію магазином від особи,… … Український тлумачний словник
ризник — Церковнослужитель, обов язком якого є доглядати ризницю та предмети, що в ній зберігаються: богослужбовий одяг, посуд, книги тощо … Словник церковно-обрядової термінології
Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана … Википедия
Церковная деятельность Ивана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
інформація — ї, ж. 1) тільки одн. Те саме, що інформування. 2) Відомості про які небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлення про щось. 3) Коротка стаття, допис у газеті, що містить фактичні дані. 4) тільки одн. Відомості в будь якій формі та вигляді … Український тлумачний словник
актовий — а, е. Прикм. до акт 3), 4). •• А/ктовий зал зал для урочистих зборів у навчальних закладах, установах тощо. А/ктові кни/ги книги державної реєстрації актів громадянського стану … Український тлумачний словник
антикваріат — у, ч. Антикварні речі (книги, картини, прикраси тощо) … Український тлумачний словник
верстати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. 2) друк. Розташовувати набір тексту та ілюстрацій на сторінках книги, журналу, газети тощо … Український тлумачний словник
